Назва породи Мініатюрний шнауцер часто вводить людей в оману, тож варто зазначити, що ці собаки дійсно досить компактного розміру, проте вони не входять до переліку декоративних порід.

Головна родзинка та перевага цієї породи в збереженні історичної ідеї її створення: цвергшнауцер — це великий собака у маленькому тілі. Тому згідно зі стандартом породи у цих собак міцна спортивна статура, вони витривалі та рухливі.Так історично склалося, і можна помітити в сучасних цвергах, що вони не вважають себе маленькою собакою, і завжди готові бути на рівних з великими собаками.

‍
Цвергам притаманна міцна та стабільна психіка, активний грайливий темперамент, вони здібні до дресирування, та легко адаптуються до нових умов та ситуацій. Гарно вихований мініатюрний шнауцер - це комфортний у побуті собака, та відмінний компаньйон для всієї родини.

‍
Мініатюрні шнауцери офіційно визнані найменшою службовою породою у світі. Їх часто залучають до роботи на митниці, вони відмінно показують себе у пошуковій роботі. До того ж, цвергшнауцери нерідко охороняють власну територію — квартиру чи будинок. Вони дуже пильні вартові, тому нерідко полюбляють бути «дзвіночками», які віддано охороняють свою родину.

‍
Цверги дуже винахідливі у вирішенні будь яких питань, тому для встановлення відповідних взаємин, щоб собака виріс слухняним, рекомендується займатись базовою дресурою. Якщо Ви вирішите займатись спортом з вашим маленьким шнауцером, він із задоволенням буде приймати участь у будь-якому виді спорту, і буде реалізовувати ваші ідеї.  

А давайте підемо від зворотного.
А саме: поговоримо не про те, які чудові цвергшнауцери, а про те, коли вам не варто вибирати для себе цвергшнауцера.

1. Ви шукаєте чемного та слухняного «хвостика», як зараз дуже популярно висловлюватись.

В цьому випадку, цверг вам точно не підійде. По-перше, це собака особистість, веселий та інколи занадто розумний і кмітливий песик, і точно не «хвостик». По-друге, маленьке зауваження, чемним цверг стане лише, якщо приділяти достатню увагу вихованню, та правильно побудувати дружні відносини.

2. Ви хочете маленьку та комфортну собачку. Цверг – це не «собачка», це - Велика собака у маленькому тілі! Такою була ідея цієї породи, і це було реалізовано досить успішно. Тому він потребуватиме, щоб ви знаходили час, щоб цверг міг скерувати свою енергію у вірне русло, активно погуляти, пограти, та бажано – спілкуватись з вами під час прогулянок.

Комфортним, в моєму розумінні, може бути диван або крісло, а ось такий індивідуум, як ці бородачі, - він здатен стати лише повноцінним членом родини, або другом. І це вже зовсім інша історія.

3. Для вас важливі «особистісні кордони».

Оххх, це точно не про цвергів. В домі вони завжди чимчикують до тієї кімнати, де їхній власник, — бажають завжди бути поряд. Не може бути навіть питання, чи буде цверг жити «на дивані», — буде: і під пледиком, і на ручках, він стане улюбленцем, який підбере ключик до кожного «особистого кордону» свого власника.
‍
А як цверг вітатиме вас, коли ви були відсутні вдома хоча б пів годинки…. Ніякі кордони не допоможуть, а ось виховання — допоможе.

Розраховуйте, що цверг — активіст і оптиміст в житті, але у період «підлітка» може намагатись «залізти на шию», якщо ви будете недооцінювати його кмітливість.

Описувати цвергів можу безкінечно. Але думаю, що вже ці три пункти розкривають специфіку породи та особистості цвергів краще, ніж будь-які компліменти.

Що я дійсно ціную у шнауцерах:
— Якщо ви любите життя та хочете, щоб вам показали, як можна любити життя ще більше і цікавіше, тоді бородате чудо цвергшнауцер - то для вас.

Якщо коротко, то характер просто чудовий. Активні життєлюби, позитивні компаньйони, уважні до власників, недовірливі до незнайомців, — ось так можна охарактеризувати справжніх цвергшнауцерів.

Я часто називаю мініатюрних шнауцерів – "SMART формат" шнауцера. Вони справжні компаньйони – і цим усе сказано.

У мініатюрних шнауцерів дуже розвинений інтелект, вони моторні, винахідливі та дуже цікаві до нових ігор та пригод.

З першого дня після появи у своїй сімʼі цвергшнауцер буде вивчати кожного члена родини, і неодмінно знайде індивідуальний підхід до кожного. Маленький бородач швидко розуміє, хто в родині головний.

Він також з легкістю зрозуміє правила поведінки — правила гри, які є в цій родині, що дозволено, а що краще не робити.

Головне, щоб власники були послідовні, та не змінювали правила гри в процесі дорослішання цуценя.

Цверги дуже контактні та люблять грати, віддають перевагу завжди бути поряд з родиною або своїм власником. Тому не дивуйтесь, що цверг буде чимчикувати за вами до тієї кімнати, де знаходитесь ви, — на кухню, до кабінету, в дитячу кімнату, — цверги завжди поряд, допомагають у всіх домашніх справах, адже вони дійсно компаньйони.

‍
До того ж, велика перевага маленьких бородачів у тому, що вони досить ненав’язливі. Тобто якщо власник не хоче грати, та хоче просто відпочити, цверг закуйовдиться поряд і буде також відпочивати, з повним відчуттям гідності, що він поряд з господарем.

Мініатюрні шнауцери, як і всі різновиди шнауцерів, досить хитрі та винахідливі. Це треба мати на увазі, адже саме тому ця порода найкраще підходить для людей з гарним почуттям гумору, не менш винахідливих, ніж їх шнауцер. Завдяки своїй винахідливості, артистичності та чарам, цверги легко знаходять рішення, як отримати бажане. Тому треба чітко пояснювати цуценяті, що все ж доведеться дотримуватись правил, які встановлені у вашій родині.

Дійсно, я так гарно розписала всі позитивні риси характеру цвергшнауцерів, що може здатись, що собаки цієї породи майже ідеальні. Насправді, в породі зустрічаються типові проблеми, на які варто звернути увагу.

— Перша, і найрозповсюдженіша, на мою думку: цвергшнауцери можуть бути досить говіркими.

Тобто просто лають без особливої причини на все, що викликає в них найменше роздратування. Така поведінка проявляється вже у маленькому віці, і далі лише закріплюється саме неправильною поведінкою недосвідчених власників.

На щастя, цю проблему можна досить легко вирішити, якщо вчасно приділити увагу саме вихованню та правильній соціалізації. Вже через 1-2 місяці належної, дуже ретельної щоденної соціалізації, така поведінка повністю проходить, і у таких відповідальних власників виросте чемний, тихий, адекватний та соціальний цвергшнауцер. А ще при належному вихованні собаки, навіть найговіркіший здатен вивчити команду «тихо» та просто мовчати.

Додам, що цверги з врівноваженим темпераментом, ведуть себе дуже адекватно та розумно в соціумі. Тому, якщо ви хочете собі цверга з хорошим характером, все ж дуже відповідально поставтесь до вибору розплідника, також обов’язково дотримуйтесь рекомендацій заводчика з приводу ранньої соціалізації собаки.

Другий можливий нюанс — не всі цверги люблять маленьких дітей (маю на увазі — чужих дітей).

При знайомстві з дитиною такий цверг буде показувати, що йому не комфортно з дітьми, або навіть ричати. Особливо це трапляється у випадках, якщо в родині, де живе цвергшнауцер, дітей немає, і коли цвержик був маленьким, в нього не було досвіду спілкування з дітьми, або ж був негативний досвід, і діти якимось чином налякали цвержика (треба визнати, що не всі діти вміють правильно поводитись з цуценятами).

Про таку проблему характеру писали заводчики в Європі близько 40-30 років тому, і звертали увагу, що в розведенні треба орієнтуватись на відбір собак із приязною поведінкою. Можу зазначити, що наразі в європейських розплідниках саме така негативна поведінка цвергшнауцерів майже повністю викорінена. Типова поведінка цвергшнауцерів щодо дітей — це або спокійне спілкування — дати себе погладити, познайомитись тощо, або ж цікавий інтерес, радість та бажання пограти, якщо дитина пропонує.

Що робити? — Сформувати у маленького цверга правильне ставлення до дітей, познайомити з тими дітьми, які точно не налякають цуценя. Привчити цверга, що діти — це звичайна частина соціуму.  

Третій досить розповсюджений нюанс, який я б не назвала недоліком, але його треба мати на увазі, — це так звана статева домінантність, деякі кобелі цвергів можуть бути досить агресивними до інших кобелів.

Зазвичай їхня агресія не призводить до якихось визначних бійок, але цверг може проявляти активний інтерес до інших кобелів, навіть ричати. Оскільки реакція другого кобеля може бути досить агресивною, тоді можлива бійка, адже цверг не вважає себе «маленьким» собакою, він щиро впевнений, що він «гігант» та сильний пес.

Що робити? — Перш за все, доки цвергшнауцер не досяг статевої зрілості (до 6-7 місяців), саме час познайомити малюка та навчити гратися з іншими собаками. Буде також дуже корисним дресирувати вашого цверга в групі з іншими собаками. Лише в групі можна відкоригувати поведінку щодо інших собак. Головне, щоб власники були послідовні, та не змінювали правила гри в процесі дорослішання цуценя.

І нарешті, треба враховувати, що оскільки ви обрали маленьку службову породу, а не декоративного собачку, — треба приділяти увагу належному вихованню. Ваш цверг має на 100% знати команду «не можна!», «стояти», «поряд», «до мене», та інші.

Зазначу, що бувають цвершнауцери кобелі без виражених проявів статевої домінантності, тобто вони неконфліктні та доброзичливі до інших кобелів (але зможуть відповісти у разі необхідності). Все залежить від темпераменту, який успадкували від батьків та предків, адже деякі особливості можуть успадковуватись та проявлятись через декілька поколінь.

Всі інші скарги власників на своїх цвергшнауцерів: боїться вулиці — проситься додому чи на ручки, гавкає на чужих людей, не любить гуляти, не слухається на прогулянці, тягне повідець, боїться фена — неможливо висушити, гарчить та не дає розчісувати шерсть на бороді чи на лапах, не може сам залишатись вдома, просить їсти, коли всі сідають за стіл, і таке інше. Це не проблема «поганого» характеру цвергшнауцера. Це типові прояви невідповідного виховання, недостатньої соціалізації, і просто — цверг вдало маніпулює своїми власниками, які не закріпили в свій час коректну та бажану поведінку. Адже, пам’ятаєте, я писала, що в цвергшнауцерів дуже розвинений інтелект, та до того ж, це маленький, але досить серйозний собака, до виховання треба поставитись відповідально. І тоді буде все Ок.

Щоб відповісти на це питання, почнімо трохи здалеку.

Зараз в стандарті породи офіційно зареєстровані чотири окраси цвергшнауцерів: перець с сіллю, чорний зі сріблом, чорний та білий окраси. Всі ці чотири окраси умовно вважаються «різними» породами. Тобто на виставках FCI (Європа)  і відповідно в КСУ (Україна) представників кожного окрасу судять окремо, тому на виставці буде чотири переможці, які отримають титул Кращий представник породи. Але в системі AKC (в США) та UKU (Великобританія) цверги всіх окрасів  — це одна «порода», і всі собаки різних окрасів конкурують в одному ринзі. І переможець серед них один – Кращий представник породи (будь якого окрасу).

Щодо розведення, зазвичай традиційно проводять підбір батьківської пари одного окрасу, проте в різних країнах офіційно дозволяється навіть міксувати пари різних окрасів (є спеціальні рекомендації – які окраси краще поєднувати), для того, щоб урізноманітнити генетичний пул. І навпаки, в інших країнах така практика заборонена.

Тому, коли власники запитують, чи відрізняються характер цвергшнауцерів різних окрасів, тепер ви можете зрозуміти, наскільки все залежить від походження певного собаки, а не загалом про породу.
‍
Я все ж відповім, що за моїм досвідом, відрізняються не стільки цвергшнауцери різних окрасів, скільки цвергшнауцери різних кровних ліній. Дуже важливо розуміти, який темперамент є безпосередньо у батьків та предків цуценят у певному розпліднику.
‍

Так, в мене був досвід з кобелем, якого я імпортувала з Аргентини, та кобелем з Фінляндії. Звичайно, в них зовсім різні родоводи: перший — на 50% Американець, другий — на 75 % крові Скандинавії. Тому не дивно, що в них були зовсім різні темпераменти та прояви домінантності, ставлення до охорони території та поведінка з іншими кобелями.

Саме тому я так активно пишу, що для відповідального заводчика важливе значення відіграє розведення собак з хорошою психікою та характером (стабільним, комфортним, грайливим, контактним). Тож раджу в кожному окремому випадку, якщо вас цікавить цвергшнауцер певного окрасу, уточнюйте у заводчика, в якого ви плануєте придбати цуценя, всі деталі про характер, темперамент та звички батьківської лінії вашого майбутнього цуценяти.  

Тому, коли власники запитують, чи відрізняються характер цвергшнауцерів різних окрасів, тепер ви можете зрозуміти, наскільки все залежить від походження певного собаки, а не загалом про породу.
‍
Я все ж відповім, що за моїм досвідом, відрізняються не стільки цвергшнауцери різних окрасів, скільки цвергшнауцери різних кровних ліній. Дуже важливо розуміти, який темперамент є безпосередньо у батьків та предків цуценят у певному розпліднику.

Так, в мене був досвід з кобелем, якого я імпортувала з Аргентини, та кобелем з Фінляндії. Звичайно, в них зовсім різні родоводи: перший — на 50% Американець, другий — на 75 % крові Скандинавії. Тому не дивно, що в них були зовсім різні темпераменти та прояви домінантності, ставлення до охорони території та поведінка з іншими кобелями.

Саме тому я так активно пишу, що для відповідального заводчика важливе значення відіграє розведення собак з хорошою психікою та характером (стабільним, комфортним, грайливим, контактним). Тож раджу в кожному окремому випадку, якщо вас цікавить цвергшнауцер певного окрасу, уточнюйте у заводчика, в якого ви плануєте придбати цуценя, всі деталі про характер, темперамент та звички батьківської лінії вашого майбутнього цуценяти.  

Завдяки своїм перевагам порода цвергшнауцер входить в топ десятку найпопулярніших порід у світі.

Це закономірно, адже вони дуже комфортні у побуті, компактного розміру, не линяють, у поведінці дуже орієнтовані на людину та кмітливі, тому вони легко піддаються вихованню.

Я не впевнена, чи можна рекомендувати новачкам, та чи підходить цвергшнауцер досвідченим власникам, в яких був досвід з іншими породами. Цвергшнауцер відрізняється від багатьох порід. Тому головним критерієм, чи підійде вам цвергшнауцер, буде не досвід з собаками, на мою думку, а ваш стиль життя та плани щодо спільного життя з цвергшнауцером.  

Для того, щоб вам було комфортно з бородачами, треба, щоб у вас був досить активний ритм життя.

Якщо ви отримуєте задоволення від прогулянок у парку та за містом, і у вас є бажання спілкуватись з собакою, займатись вихованням , приділяти увагу цікавим іграми з цвергом, – тоді вам дійсно буде легко на цікаво з собаками цієї породи.

Оскільки цверги дуже винахідливі та хитрі, дуже важливо, щоб власникам було притаманно почуття гумору, та бажання розуміти логіку рішень та поведінки свого цвергшнауцера.

Чи буде вам цікаво проводити час з вашим цвергом, і чи буде йому цікаво супроводжувати вас в житті та бути вашим партнером.

Тому як бачите, питання, чи є у вас досвід з собаками, чи немає – це не головне у рішенні, чи підійде вам цвергшнауцер.

Скоріше важливо визначитись, чи ваш характер, особистість та ваші  звички відповідають особливостям характеру та потребам собак цієї породи.

Перш за все, якщо ви батьки, а ваша дитина хоче собаку, наголошую на тому, що в будь-якому випадку ви заводите її не стільки для дітей, скільки для себе.

Тобто з появою цвергшнацера у вашій родині додається ще один член сім’ї, зі своїми особливими потребами та інтересами, а у вас збільшиться обсяг зобов’язань, та звичайно, суттєво зміниться щоденний звичний вам ритм життя.

Отже, якщо ви це все усвідомлюєте, то можемо поговорити про взаємини мініатюрних шнауцерів з дітьми. Так склалось, що у нас досить великий досвід, коли цвергів заводили у родини з дітьми, і є приклади з дітьми різного віку.

Зазвичай цверги досить дружньо ставляться до дітей, та безпечні у іграх з маленькими дітьми. Звичайно, поки цуценя ще зовсім мале, він чи вона будуть все куштувати на зуб, то ж до цього треба бути готовими.

Зазвичай цверги дуже швидко розуміють, де чиї іграшки, але дійсно полюбляють м’які іграшки дітей. Майте на увазі, що потрібно буде встановити певні правила безпеки, щоб малюк-цвержик не поласував олівцями, конструкторами, пластиліном та іншими іграшками.

У взаєминах із дітьми цверги залюбки будуть гратись, але не будуть виконувати функцію няні, або, тим більше, живої «іграшки».

Коли цверги дорослішають, вони в принципі сприймають дитину як молодшого друга, або підопічного, якого треба охороняти. Нерідко трапляється таке, що діти лише грають з цвержиком, і не приділяють увагу вихованню, дресировці та вивченню команд. Тоді дорослий цвергшнауцер наврядчи буде їх слухатись. Цверг – особистість, якій притаманно самостійно приймати рішення, тому майте на увазі таку особливість.

Дуже важливо, щоб саме батькам вистачало часу приділяти увагу вихованню цуценя та навчати дітей, як правильно та безпечно грати з малюком, як вигулювати та доглядати за цуценям. Тоді все вийде як найкраще для всієї родини.

Серед власників наших випускників розплідника є також сім’ї з двома та трьома дітьми, і в кожному окремому випадку ми вибирали активного та контактного малюка, темперамент якого найкраще підходить саме для великої родини. Варто додати, що цвергшнауцери гармонійно впишуться у родину, якщо всі члени сім’ї одностайно підтримують рішення завести собаку, та готові розділяти обов’язки за доглядом та прогулянками.

У нас є також досвід, коли цвергшнауцера брали в якості каніс-терапевта для дитини, оскільки бородачі дуже соціальні та кмітливі компаньйони, і чудово виконують таку роль. Звичайно, не кожне цуценя має всі необхідні характеристики для такої відповідальної місії, тому необхідно особливо уважно вибирати такого собаку.

Якщо ви плануєте завести цуценя для дитини – підлітка, я все ж наголошую, що ви маєте усвідомлювати всю відповідальність вашого рішення. Адже в будь-якому випадку більша частина обов’язків за доглядом та вихованням буде на вас. То ж рішення за вами.

Мініатюрні шнауцери чудово почувають себе у місті, де вони переважно гуляють на повідці і в парках. Так само їм комфортне життя за містом, де вони можуть гуляти більш довгий час.

В середньому буде ідеально, якщо ви можете забезпечити дорослому цвергшнауцеру вигул тричі на день. Найкоротша прогулянка може складати 30 хвилин, найдовша — година або більше. Цверг залюбки проводить активно час на вулиці. Тому я закликаю хоча б раз на тиждень у вихідний виїздити з шнауцером на довшу прогулянку за містом, або у великий парк, щоб цвержик міг досхочу набігатись.

Якщо ви займаєтесь спортом – пробіжками, цвержик підтримає вас, та буде відмінним компаньйоном пробіжок щодня за будь-якої погоди. Звичайно, збільшувати навантаження та довжину траси треба буде поступово, як роблять всі спортсмени. Цверги — хороші компаньйони для активного відпочинку, і навіть трекінгу.

Якщо ви живете за містом у приватному будинку, враховуйте, що цвергшнауцери не можуть гуляти виключно на території вашого саду. Бажано раз на день прогулюватись з собаку за парканом вулицями вашого містечка. Адже цвергшнауцери дуже потребують нових вражень від прогулянок, і їм складно сидіти на прибудинковій території.

Цвергшнауцер в жодному разі не та порода собак, яких можна привчити ходити вдома в туалет, як маленького декоративного песика. По-перше, вам просто не сподобається кількість випорожнень, які доведеться прибирати вдома. По-друге, цвергшнауцер у замкненому просторі, без можливості побігати, пограти, та без необхідного моціону, просто стане істериком. Тому ще раз наголошую, що це не декоративна собачка, яка може просто бути прикрасою дивану.

Цверги – дуже товариські, тому зазвичай вони непогано ладнають з іншими домашніми улюбленцями.

Якщо у вас в домі вже є кіт, малюк цверга спочатку буде проявляти цікавість та намагатись потоваришувати. Головне, щоб кіт не подряпав цуценя. Тому треба знайомити їх поступово, та не наполягати, щоб кіт з першого дня прийняв нового улюбленця. З часом вони обов’язково домовляться про правила комфортного життя разом, або потоваришують. Але є один нюанс, цверги добре відрізняють домашнього «власного» кота, від вуличних, тому майте це на увазі.

Якщо в сім’ю, де є дорослий цверг, ви захочете додати ще кошеня, у вас навряд чи виникнуть проблеми. Цверг буде залюбки спілкуватись з кошеням, та навряд чи заподіє шкоди.
‍
Якщо у вас вже є старший собака, і ви бажаєте додати ще цвергшнауцера в пару, вам слід попередньо враховувати, наскільки ваш старший пес вихований та приязний до інших, чи не будуть прояви ревнощів, чи не схильний старший собака до проявів зооагресії. Знайомити треба дуже обережно, під вашим пильним наглядом, перші дні не залишати разом на довгий час без нагляду, оскільки маленький цвержик, як правило, не буде сором’язливим, та може заважати старшій собаці. З часом цвергшнауцер знайде підхід та спосіб потоваришувати, і стане повноправним другом для старшої собаки.

А ось гризуни та пташки — то вже зовсім інша справа. Оскільки у минулому цвергшнауцери полювали на пацюків, тож в них добре зберігся інстинкт полювання та здобичі. Ви можете тримати гризунів та птахів окремо від цвергів, але все ж задля безпеки краще не залишати їх наодинці з цвергшнауцерами у вільному доступі.

Цверги дуже швидко навчаються та звикають до розпорядку дня, який заведений в домі. Якщо ви плануєте залишати цвержика самого вдома, необхідно привчати до цього цуценя змалечку.

Інколи власники скаржаться, що коли вони залишають собаку вдома, вона може вити – «співати» пісні, або щось пошкодити. Найчастіше причиною може бути те, що власники тривалий період часу були постійно вдома весь день, і не залишали цверга самого, а потім зненацька пішли у своїх справах.

Звичайно цверг, який звик до того, що сім’я завжди вдома, панікує, та виражає своє незадоволення.

Тому, щоб не потрібно було виправляти таку поведінку, слід з першого дня появи цуценя в домі, привчати його до того, що ви можете залишити його самого. В такому випадку проблем не виникне.

Перед тим, як ви залишаєте цуценя самого, варто видати йому іграшки, і привчити, що він залишається спочатку в якійсь одній кімнаті, потім поступовови зможете залишати його у всій квартирі чи у будинку.

Додам, що гарна , або краще сказати – ретельна соціалізація цуценяти також допоможе сформувати у собаки в подальшому впевнену та спокійну поведінку у будь-яких ситуаціях.

Так, знаю окремих власників наших цвергів, які залюбки беруть своїх бородачів з собою в офіс, і песики ведуть себе впевнено та спокійно у будь-якому оточенні.

Оскільки шнауцери належать до групи жорсткошерстих порід, в них не виявлена сезонна лінька. Це одна з переваг породи, адже в квартирі, на меблях чи одязі дійсно немає шерсті — однієї з ознак того, що в домі є собака.

Проте вам варто розібратись з питанням догляду за шерстю цвергшнауцера, адже такі гарні, як на фото (наприклад, як наші дорослі собаки) цверги будуть лише за умови відповідного грумінгу.

У цвергшнауцера росте шерсть декількох різновидів. На корпусі росте жорстка шерсть – ость, також є підшерсток, він більш короткий та більш м’який. На лапках, мордочці росте більш м’яка шерсть.

Періодично раз на чотири чи шість місяців (залежно від швидкості росту ості на корпусі), треба буде звертитись до грумера та робити процедуру тримінгу, тобто вищипувати відрослу ость, щоб могла вирости нова жорстка ость.

Саме тому цверги не линяють, як більшість порід собак. Окрім цього варто прочісувати шерсть на корпусі і періодично раз на 3-4тижні вичісувати підшерсток (це ви можете навчитись робити власноруч). Тоді корпус буде просто в ідеальному стані, і у вас буде дуже охайний цверг.

Шерсть на мордочці (вуса, борода, та брови) та лапках треба більше ретельно і частіше розчісувати, та мити спеціальним шампунем з кондиціонером. Зазвичай цю шерсть просто стрижуть грумери, та роблять породну стрижку. Але якщо ви оберете спортивний стиль стрижки, то можна навіть шерсть на лапах також тримінгувати, або частково прощипувати.  

Враховуйте також, що періодично вам треба буде відвідувати грумера, та робити так звану гігієнічну стрижку — оновлювати контури лиця, вух, шиї, лапок та попи.  Тож щоб цверг виглядав як на картинці, треба досить уважно поставитись до вивчення питання грумінгу .

В будь якому випадку, якщо ваш заводчик порадить вам гарного грумера, який спеціалізується саме на тримінгу шнауцерів, та ви будете регулярно відвідувати грумера, в вас буде дійсно гарний, доглянутий та породний цвергшнауцер.  Додам лише, що також планую зробити окрему велику та детальну статтю на тему грумінгу, адже вона викликає масу запитань у власників шнауцерів.

Дійсно, всі шнауцери не мають специфічного запаху псини, але не буду розповідати казки — в них є ледь помітний запах на 8 -10 день після миття. Тобто ви розумієте, що як будь яку собаку, цвергшнауцера рекомендується регулярно мити.

Особливо гарно допомагають професійні салонні шампуні для собак, у парі з кондиціонером. В статті про грумінг про рекомендовану косметику буде окремий розділ.
‍
В окремих випадках запах в цвергшнауцера може бути з рота — тоді треба лікувати проблеми травлення, або зубного каменю, або з вух - а це значить, що треба діагностувати причину виникнення та лікувати отит.

Оскільки в цвергів немає специфічного запаху, та за відповідного догляду вони не линяють, дійсно, шнауцерів часто заводять люди, в яких є алергія на собак.

Проте в кожному окремому випадку краще попередньо познайомитись з цими собаками та переконатись, чи дійсно не буде алергії на цверга.

У порівнянні з багатьма породами цвергшнауцери виділяються хорошим здоров’ям. Собаки цієї породи залишаються активними впродовж всього життя, та їх вік складає в середньому 12 – 15 років (в той час як є породи собак, які живуть менше десяти років).

Перш за все, цверги можуть бути схильні до зайвої ваги та переїдання. Через це треба ретельно звертати увагу на розмір порції, та не давати зайвої їжі цвергшнауцеру, який артистично вдає, що «ніколи не кормили бідну сирітку». Зайва вага може спричинити ряд супутніх проблем.

Серед можливих набутих проблем по здоров’ю найбільш розповсюдженими, які можуть трапитись у цвергшнауцерів – це панкреатит або гастрит, які зазвичай спричинені неправильним годуванням, або різкою зміною корму. Також не рекомендую змінювати корм без причини. Краще порадитись з заводчиком, яким кормом годувати свого цверга.

Також цверги можуть мати незначні алергії на певні види кормів. Якщо цвержик часто чеше вушка, та в нього на шерсті є лупа, - це можливий прояв алергії на той корм, яким годують цвергшнауцера. Такі алергічні прояви просто лікуються зміною дієти або корму. В будь-якому випадку, у разі виникнення проблеми, порадьтесь з вашим заводчиком, та зверніться до ветеринара.

З приводу генетичних захворювань, що визнані у міжнародній спільноті, як типові для породи, - є генетичні тести. Тому відповідальні заводчики підбирають племінні пари батьків, в яких є тести на типові генетичні захворювання, і наявність даних тестів є запорукою впевненості заводчика у народженні здорових потомків.

Ви можете уточнити у заводчика наявність тестів у батьків, і бути спокійні, що цуценя вільне від даних захворювань.

Всі інші проблеми, з якими ви можете зіткнутись впродовж життя , а саме — утворення зубного каменю, харчове отруєння, піроплазмоз, піометра у сук, ентероколіт, вушний отит, та інші – це захворювання, на які можуть захворіти собаки будь-якої породи.